Грецький герой Тесей прибув до берегів острова Крит і переміг мінотавра. Коли повернувся до Афін, місцеві жителі вирішили зберегти його корабель як пам’ятник у порту. Але згодом корабель почавгнити, і в ньому одна за одною почали замінювати дошки. Згодом у кораблі не залишилося жодної з початкових дошок.
Питання: чи є цей корабель кораблем Тесея? Якщо ні, то коли він перестав бути собою? Коли замінили першу дошку? Чи останню? Чи половину дошок? Становище стає ще більш парадоксальним, якщо взяти всі старі дошки й зібрати з них такий самий корабель. Який із двох кораблів є кораблем Тесея? Чи вони обидва є справжніми? Тоді у світі є два ідентичні в усьому предмети? Парадокс.
Річ у тім, що ми самі (чи власник того, про що парадокс) вирішуємо, коли що вважати чим. Наприклад, клітини людського тіла постійно регенерують, то чи означає це, що ми щодня стаємо іншою людиною? Чи означає це те, що наше дитинство не є нашим? Буває таке і з музичними колективами: початковий склад потроху заміню ється, аж доки від гурта не залишиться нічого, окрім пісень. Якщо вважати справжнім лише об’єкт, у якому нічого не замінено, наприклад, корабель Тесея після заміни однієї дошки стає іншим, то й людину вже за хвилину не можна вважати тією ж самою. Якщо дозволити заміну дошок корабля Тесея, то виникає питання безмежного клонування корабля Тесея, що також не є припустимим. Те ж саме стосується людей, гуртів тощо.
Для юристів цей парадокс вирішили древні римляни, коли винайшли юридичну особу. Уявіть, римські легіони завойовували одні території за іншими і дійшли до Британії. Однак у битвах бійці гинули, і на їхні місця приходили інші. Отже, особовий склад легіонів постійно змінювався, але вони вважалися тими самими легіонами – юридичними особами, що зберігають свою силу, навіть коли їх склад змінюється. Невдовзі цей підхід поширився на весь світ: люди до мовилися вважати речі справжніми, якщо в них зберігається початкова суть чи ідея.
Ще немає коментарів...
© 2026 Веселі задачки. Усі права захищені.